Слава Богу!
Я настоятель Хрестовоздвиженського монастиря в м.Старокостянтинів, Хмельницької області о.Иоасаф, разом з братією та прихожанами, звертаємось до Вас з проханням.
Наш монастир потребує реставрації та негайного ремонту. Для ознайомлення з нашою проблемою надаю Вам інформацію про монастир та декілька фотокарток. Те що для Вас буде незначною витратою принесе велику допомогу для нашого монастиря.
Точна дата заснування церкви не відома, вважається, що вона була зведена приблизно в 1570 році, на самому ранньому етапі побудови міста. Хрестовоздвиженська церква була одна з шести церков, що були споруджені в нашому тоді ще невеличкому місті. При потребі церква могла бути оборонною твердинею. Вона була побудована в романо-готичному стилі. Хрестовоздвиженська церква була невід’ємною частиною укріплень міста.
Православною вона проіснувала до 1608 року – час смерті Василя Костянтина Острозького. Після цієї події місто перейшло у спадок окатоличеному сину Я.Острозькому, який будує монастир і перебудовує церкву до вимог часу, даруючи її католицьким монахам – домініканцям.
Поряд з храмом стояла вежа висотою 35 метрів, що спочатку слугувала оборонним та спостережним пунктом, а пізніше використовувалась в потребах храму.
Назва храму походить від назви різьбленої ікони розп’яття Христа. Ікона була чудотворною.
В 1852 році трирічна дівчинка, дочка місцевого священика, захворіла на епілепсію. 14 діб вона пролежала без пам’яті, а вбитий горем батько, отець Никанор день і ніч молився перед цією іконою Розп’яття з собору. Ікона знаходилась в цей час в церкві Успіня Пресвятої Богородиці, о. Никанор дав обітницю, що поверне ікону в собор та відбудує його. Сталося чудо – хвора дитина швидко одужала, а батько з великим натхненням почав відбудову церкви. Є багато свідчень про чудесні миттєві зцілення, та ще більше не задокументованих.
Хрестовоздвиженський монастир є комплексом споруд, які розташовані в 25 метрах від річки Случ. Будівельним матеріалом послужив в основному рваний камінь вапняк, також широко використовувалась палена цегла та білий тесаний камінь. Товщина стін сягає 2,5 метра. Дах храму був покритий білим залізом, на якому зверху був хрест. Будівля самого монастиря була кам’яною. Всі будівлі мали сполучення мережею підземних ходів.
У 1831 році, після поразки польського повстання, храм закрили та віддали православному духовенству. Майже 200 років православна святиня належала католикам. І тільки весною 1837 року відновились богослужіння. Ще декілька раз храм був зруйнований та кожен раз частково відбудований. Слід відмітити що в 1871 році. за проектом Е.І.Жиберома храм був відбудований по можливості та наявністю коштів. Тепер його вигляд став такий: ззовні висока, з п’ятьма куполами але в середині була досить низькою, поєднувалась церква і дзвіниця в одній будівлі.
В 1917 році було зруйновано дах дзвіниці, а під час комунізму та Великої Вітчизняної війни храм було зруйновано ще більше. Більше Хрестовоздвиженський храм не відновлювали. Під час комуністичної влади в приміщенні монастиря була міліція та в’язниця. А в приміщенні храму зробили тір, замість вівтаря та святая-святих стояли цілі для куль...
Лише в 2002 році за указом президента, комплекс монастиря було передано православній церкві. Після звільнення приміщень районним відділом внутрішніх справ з благословення архієпископа Хмельницького та Шепетівського владики Антонія було вирішено відкрити тут жіночий монастир. Але трохи згодом, в зв’язку з тим, що будівля потребує ремонту та тяжкої праці, її було передано в чоловічі руки. Зараз тут перебуваємо ми, монахи. Тобто 9 насельників: 3 монахи та 6 послушників. Богослужіння проводимо кожен день о 17.00 , в приміщенні монастиря. У вівторок зранку служимо молебень з акафістом до „Неупиваємої чаші” про визволення залежних від алкоголю.
„Знак Господній” – так називаємо два людських образи, що почали проявлятись на стіні зруйнованого храму, після відновлення богослужінь в монастирі. Дослідники намагаючись пояснити природу цього дива, не можуть знайти однозначної відповіді. Ймовірно це обличчя святих, відображені у фресках, які колись прикрашали храм. Це є сигналом до відбудови собору та монастиря.
Через відсутність коштів та великий об’єм роботи, звертаємось до Вас з благородним проханням пожертвувати на відбудову та реставрацію Хрестовоздвиженької церкви та будівлі монастиря.
Для получения более конкретнойной информации пишите мне на емайл
aliech@rambler.ru
